Вибрана стаття
Григорій Йосипович Коссак (7 березня 1882, Дрогобич, Львівська область — 3 березня 1939, Москва) — педагог, громадський діяч, комендант Українських січових стрільців, полковник, начальний комендант Української Галицької армії. Один із провідних старшин українських військових формувань періоду Першої світової війни та Українських визвольних змагань 1917—1921 років. Під час битви за Львів 1918 року командував українськими військами у цьому місті, потім був призначений комендантом Стрийського військового округу, а з наступного року очолював III та V корпуси УГА. Брат Івана та Василя Коссаків.
Після поразки визвольних змагань перебував на еміграції, а в 1924 році переїхав до радянської України, де викладав у військових навчальних закладах. Комбриг Робітничо-Селянської Червоної армії (1930). У 1931 році був заарештований органами радянської влади у справі «Українського національного центру», засуджений до ув'язнення, а під час Великого терору розстріляний в «Комунарці» 1939 року. Посмертно реабілітований Верховним судом СРСР 1987 року за відсутністю складу злочину.
Добра стаття
Система Вальєра — система стандартних калібрів і гарматних стволів, що їх розробив французький офіцер-артилерист Жан-Флоран де Вальєр. Її було прийнято на озброєння 1732 року.
Щоб усунути безлад у калібрах і характеристиках французьких гармат, Вальєр дозволив виготовлення лише п'яти стандартних калібрів для гармат і трьох для мортир. Також він стандартизував стволи за єдиними зразками, яких мали дотримуватися всі заводи. Стандартизація Вальєра не охопила лафети й передки, а також не передбачала гаубицю, що було виправлено в наступних системах.
Гармати системи Вальєра брали активну участь у Війні за польську спадщину, Війні за австрійську спадщину, Семирічній війні та Війні за незалежність США. Вони зарекомендували себе як якісні, надійні й точні, проте занадто важкі для польової артилерії. В результаті протягом 1760-х — 1770-х їх замінила прогресивніша система Ґрібоваля.
Вибраний список
Список навігаційних зір включає 57 зір, а також Полярну зорю, що мають особливий статус в астрономічній навігації. З приблизно шести тисяч зір, видимих неозброєним оком за оптимальних умов, ці зорі належать до найяскравіших та охоплюють тридцять вісім сузір'їв небесної сфери від схилення −70° до +89°. Багато з цих зір мають власні старовинні назви, дані вавилонянами, греками, римлянами та арабами.
